Леонід Олексійович

Пользователи
  • Публикаций

    259
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Победитель дней

    2

Леонід Олексійович стал победителем дня 3 мая 2019

Леонід Олексійович имел наиболее популярный контент!

Информация о Леонід Олексійович

  • Звание
    Пользователь
  • День рождения 02.08.1954

Контакты

  • Skype
    dimternopil

Информация

  • Пол
    Мужчина
  • Город
    Тернопіль
  • Интересы
    Семья, рыбалка.

Посетители профиля

2 000 просмотров профиля
  1. . Грунт. Вигідно використовувати по холодній воді. При похолоданні, зниженні тиску і т.д. Чиста підкормка легка. На глибині зноситься навіть на стояку. Без підсилення грунтом досягає дна за межами ловлі. На мілині грунт не дасть знести прикормку прибійній хвилі. В стоячих водоймах працюють і легкі грунти. В карасьових ставках, грунт не потрібний. На течії, щоб втримати рибу на точці грунт повинен бути важким (850 гр - 1 кг на 1л), годуєм часто. Грунт: - активує підкормку. Риба реагує на каламуть і запах, - затінює, забарвлює підкормку, В сонячну погоду затемнюють глибини до 6 м. - збіднює підкормку. Особливо застосовуємо, коли риба не активна, - збільшує щільність підкормки, - з’їдає дуже сильно аромат. Може і сильно посилювати його, - може нейтралізувати смак, - фіксує підкормку на дні, робить її важчою. Кращий грунт де багато виповзків червяків сірий, без яскравих домішок і ароматів,. Хробаки залишають пахучий слиз на грунті. Все це принаджує риб. Гарні річкова глина і просіяне кротовиня. Можна з під гущавин кропиви, з під коріння лісових дерев. Звичайний грунт сильно мутить. Види грунтів. - Глина. Голуба, жовта, червона. Зовсім липка. Може тягнути вологу з підкормки. Важка хороша фракція, підкормку робить важчою. Дуже добре створює муть і не насичує рибу. Утримує сазана на великій глибині. Ароматизована добре працює, довго втримує запах і цінні частки в чітко певному місці. Глину протираємо крізь сітку. Просушуємо, чим менша фракція тим краще. - Дерн. Служить привадою. На березі біля води, вирізаєм тонший шар дерну з корінням. Зверху насипаємо порцію гнойових хробаків. Чекаємо, щоб хробаки поховались в коріні і траві. Дерн з черв’яками закидаєм в точку лову. Через кілька днів приходимо на нашу приваду. Підкормлюємо сиром з січеними хробаками, пендраками і ловимо линів. - Земля суха. Підсушує підкормку. - Квітковий грунт. Не використовувати. Ми не знаєм, які добрива в ньому присутні. - Пісок – розрихлює підкормку. Жовтий в невеликій кількості з підкормкою утворює на дні жовту пляму, що любить лящ. -Темний грунт(TerredeSommeBlack) –З мілкою фракцією достатньо сильно робить суміш важчою. Сприяє більш тривалому утриманю риби на столі. - Торф низовий. Використовують на мілині в стоячій воді і на каналах. Добре ліпиться і легко розбивається. Ідеально затіняє. Кілька пригорщ. Добре перетерти. - Торф простий. Кислий, спливає. - Цегла.Добавляється навіть порошок з цегли. Грунт просіюємо, ретельно просушиуємо. Засипаємо в повітряпроникні паперові пакети. Пакети залишаємо відкритими. Перед застосуванням скроплюємо ароматизатором на основі гліцерину, чи пересипаємо ваніллю, фенхелем, коріандром, пажетником. Додаємо до гарної підкормки після зволоження її. Коли зволожувати разом, може вийти болото.
  2. Горох. Краще працює по теплій воді. Запах паленого чи не замоченого гороху відлякує рибу. Для стоячих водойм кращий мілкіший. Ароматизація. Змелений, залитий окропом горох, активує свій аромат. Крім гороху нічого не добавляти, щоб виділити тільки його аромат. 1. Варіант. Посилює смак розчинення в воді 1 – 2 ст лж цукру і трохи менше 1 ст лж солі перед, під час чи після варіння. Насиченіші, повніші запахи надає гороху мед. При потребі беремо 350 гр гороху. Ароматизуємо ваніллю з вареною коноплею. Конопля тягне багато води, щоб не спливала, води даємо не багато. 2. Варіант. В злитий відвар розчиняємо 150 гр цукру. Отримуємо сироп, охолоджуємо до 300. Додаєм 0,5 чн лж пивних дріжджів. Добре розмішуємо. Горох перекладаємо в термос. Заливаємо отриманим сиропом, Термос закриваємо і так залишаємо на добу. Із такого, гороху робимо кислі запахи, - сливи, ананасу. До вистояного сиропу додаємо горох і екстракти. Перемішуємо. Чується кислий запах дріжджів. Вистоянний кисленький, не прокислий горох проціджуємо друшляком. На 3 - 6 день йде вже такий різкий приємний кислий аромат. Чим довше буде стояти, тим запах буде цікавіший. Ставим в холодильник. Відбираєм на рибалку. Останні стоять в холодильнику кілька місяців. Варіння гороху. Зварений має вигляд декоративних часток. Добрий кришиться, перетертий через сито стає пухнастий. Перетертий на м’ясорубці стає розтовчений. Відсікає дрібноту. Очищений, круто відварений приваблює великих лящів, дебелу плітку. Літом до обіду може підкиснути, тому потроху додаєм поверх підкормки. В підкормці його ніколи не багато. Замочуємо пів пачки гороху. Чим довше замочувати, тим швидше звариться. Частину води горох втягне, Набубнявілий заливаємо окропом. Варимо окріп з води в якій горох замочували. Води беремо побільше, що попередить утворення каші. Поки закипить ретельно збираємо зверху шуму. Як закипить, додаємо пучку солі. Сіль має консервуючу дію. підсилює смак, сприяє швидшому розварюваню. Горох дуже любить прикіпати до дна каструлі і стає паленим. Тому під час варіння ретельно помішуємо, варимо при рівному несильному кипіні на найменшому вогні. Нерівномірне кипіння різко подовжує час варіння до 3 год, може так і не доваритись. Вариться 20 - 40 хв, залежно від терміну і якості зберігання зерна. Через 20 хв починаємо коштувати і так аж до готовності. Вода стає каламутна, кольору пюре, тоді слід поварити ще хвилин 15 не більше. Перевіряємо готовність за мягкістю найменших горошин. Відварені горошини цілі, стають великі і пластичні. При легкому натискуванні між пальцями горох змінює форму, добре плющиться, розчавлюється, але не розвалюється. не розсипається, не ділиться на половинки. Рівномірно звариться і ззовні і з середини. Воду зливаємо крізь сито. Щоб не розкис залишкову воду не зливаємо, Зварений горох протираємо крізь сито. Зливаємо воду і залишаємо паритись в свому соці, в власному теплі. Варений горох повинен охолоджуватись без кришки. Його можна одразу добавляти в прикормку. Правильно зварений горох буде окремими часточками, Кожна горошинка між пальцями розімнеться. Протертий через сито створює подібну на мелений арахіс фракцію. Вона надлишково не липне, не склеює підкормку. Зварений без замочування, недомочений горох ззовні звариться відразу до стану пюре, зсередини залишає тверде, сире ядро. При перетирані через сито такого гороху, вниз буде валитись пюреподібна «квашня», липкі клапті. Руки стануть брудні. Зварений підсушуємо. 1. Сушка. Зварений горох підсушуємо розкидаючи тонким шаром на покривалі, тонкому одіялі, пілочці, ситі, щоб стік надлишок вологи. Через 5 год вода втягується, майже повністю. Горох просохне стає лиш теплий. Вистигла горошина стає пружна і більш тверда. Коли переварений горох, то його просто потрібно довше підсушити. Потім зсипаємо в пластикове відерце з кришкою, чи тканинний мішечок. Замочування. Замочений горох можна засипати в термос і залити окропом на 2 – 3 год, отримуємо гарну наживку. Сухий горох зморщений. Краще використовувати з свіжого врожаю. Промиваєм від пилу. Пил сприяє липкості прикормки. Тривале промивання знищує запахи. Замочуємо в воді від 2 год до доби.. Свіжий горох можна швидко замочити в окропі. 1 ч гороху заливаєм 3 – 4 ч окропу; Натягне води спливе, посвітлішає, через 2 год він набубнявіє. об’єм зросте в 2 – 3 рази, Стиснений пальцями стає хрящоватої структури, твердо - резиновий, пружний, не такий камінний як сировий. Шкірка замоченого гороху в процесі варіння не розтріскується. Горошинки залишаються цілі. Зерна. Розпушують прикормку. Каша. Підсолена не псується. Додаєм в прикормку в сухому вигляді. Ефект класний. Пилить, розводить муть, дає аромат. Зимою приваблює великих лящів, велику плітку. В перший день в полонку закидають 2 – 3 кг такої каші. Наступного дня все повторюємо. Потім, хоча б день на це місце не приходимо. На другий, третій день рибалимо взагалі без прикормки. Клювати буде кожні 10 – 20 хв. Клювання будуть впевнені. На 2 кг гороху додаєм 0,5 пачки прикормки для крупняка, коли дістала дрібнота. 1. Варіант. Спочатку розбиваєм блендером. Висушуєм в духовці. Перемелюємо в муку. 2. Варіант. З вечора з каші ліпим кулі. Загортаєм в тканину і залишаєм в такому стані до ранку. На рибалці до куль додаєм ванільний цукор чи інший ароматизатор. Горохово-пшоняна каша зварена на молоці. Любить лящ. На 3 кг сухої суміші додаємо 0,5 склянки пшона, 2 склянки замоченого гороху. Варимо окремо пшоно і горох. В пшоно заливаємо 0,5 склянки молока. Додаєм води на два пальці вище намоклого гороху, але не більше. Кладемо 1 зубець часнику, особливо коли лящ привчений до часнику, 1 чн лж солі без чубка, 4 – 5 лж цукру. Чим солодша каша, тим краще. Варимо спочатку на великому вогні без кришки. Доводимо до кипіння, зменшуємо вогонь до найменшого, закриваєм кришкою. Пшоно вариться 20 – 25 хв, поки не втягне всю рідину. Періодично, не часто помішуємо. До кінця варіння часник практично розчиниться. Горох помішуємо частіше за пшоно. Виходить достатньо ріденька горохова каша. Обидві каші з’єднуємо. Ретельно перемішуємо. Блендером доводимо все до пюре однорідної маси. Охолоджуємо, можна на водяній бані. Можна відразу замішувати прикормку. В прикормку спочатку висипаєм кашу, лише потім при потребі добавляєм воду, чи ароматику. - Мастирка. 3 скл половинчатого гороху варимо в 7 скл окропу. Варений горох розбиваємо і потроху розмішуємо з 2 скл манки. До манки додаєм ароми (кориця 0,5 ст лж, ваніль, ванілін… ). 1. Горохово-кукурудзяна від Яворовича . В каструлю наливаємо 50 – 60 мл води. Варимо її. Додаємо в воду 100 гр горохової муки при постійному помішуванні. Отримавши однорідну масу – клейстер, Заправляємо на вогні 1 ст лж кукурудзяної муки. Постійно помішуючи до утворення мякого, еластичного , ароматного тіста. Стоїть супер аромат. Охолоджуємо і виминаємо на долонях в підсмаженій запашній олії. 2. Комбінована. В 0,5 л окропу всипати, інтенсивно помішуючи, щоб не пригоріло 3 – 4 ст лж цукру, 2 – 2, 5 скл кукурудзяної муки. Через кілька хвилин додати 1 скл горохової муки. В кашу додати 1 скл манки чи пшеничної муки. Після зняття з вогню каструлю з кашею на пів години закутати рушником, і залишити доходити. Охолоджену суміш розтерти до однорідної маси, добиваючись потрібної густини. 3. Косівська від 09.07.2005р. Розварюємо горох до пюре. Пропускаємо через друшляк. Крупинки викидаємо. В проціджене пюре додаємо кукурудзяну муку і манку. Все варимо до густини тіста. Охолоджуємо, додаємо і одразу перемішуємо з олією. Можна додати атрактант ванільний цукор, рибний запах. Консервований горошок.. Клеїть підкормку. Протираєм крізь сито. Крупи. 15%. Мука горохова. 100 гр підсмаженого гороху охолоджуємо. Висипаємо в кофемолку. Щоб великі частинки не були в муці. Муку пересіваємо через ситечко від чаю. Мука горохова + кукурудзяна. Чистий горох не буде мати такий смак і запах, як змішаний з перемеленою кукурудзою. Наживка. Сухий, переважно круглої форми цілий горох замочити і варити для наживки 60 – 80 хв. Буде трохи жорсткуватий, але гострий гачок потроху його протикає. Нут (турецький горох). Половинки. Половинки утворюють розсипчату фракцію. Варені цільні половинки розчавлюються при натискуванні між пальцями. На стоячих водоймах, коли є дуже багато дрібноти, тому добре додавати до прикормки. Половинки краще пластівців тримаються на дні річки. Половинчатий горох дуже швидко вариться , тому замочувати не потрібно. Любить лящ, густері не по зубах. Для ляща цілі половинки гороху змішуємо з кукурудзяними пластівцями. Підкормочний горох. Вариться практично в кашу. До стану пюре. Варимо не менше 2 год. В кінці можна макогоном (товкачиком) помяти, як картоплю. Пророслий. Дуже гарно працює. Добре поєднується з тигровим горіхом чи арахісом. Римський горох. Дуже швидко натягує запах багна. Замочуємо в воді чи сиропі на 12 годин. Смажений горох. Під час смаження горох постійно помішуємо, шоб не пригорів і однаково підсмажився. Підсмажений горох змінює свій колір. По кімнаті поширюється приємний аромат смаженого гороху.
  3. Кукурудза. Всесезонна добавка. ефективніша з другої половини липня. Любить вся дебела біла риба. Для великого ляща – одна з кращих прикормок і наживок. Можна поєднувати з ваніллю, - Аромікс. Відразу покращує кльов. З звареної кукурудзи рідину (аромікс) зразу відливаємо, варимо її до закипання. Закипіло. Охолоджуємо. Тривале варіння, підвищує якість ароміксу. На кожен літр отриманого ароміксу додаєм добавки і ароми. 1 мл ароматизатора на 100 мл ароміксу. Помішуємо і доводимо до повного розчинення. Розмішуєм цукор. Сіль зимою 1 - 2 чн лж. Чистий гліцерин по теплу 4 ст лж. Чиктонік (вмістилище амінокислот) 10 – 15 мл, Для ванільного ароміксу на кожен літр в гарячу рідину додаємо пачку сухої меленої кориці і 2 ампули ванілі від др.Едкер. Можна в одну пляшечку додати амінокислоти, в іншу ваніль, і так далі чергуємо з послідуючими порціями ароміксу. Готовий аромікс розливаєм в пляшечки по 100 мл. Довго не зберігати. На 1 кг прикормки використовуємо 200 мл готового ароміксу. - Варена кукурудза. . Твердне переварена кукурудза Твердне і зварена при тривалому. більше 2 – 4 год, зберіганні в сиропі. Під час варіння не солимо, не додаєм ароми і добавки, що попередить жорсткість зерен, Посолені зерна дубіють, Кращі для прикормки дрібно різані, помяті. Вони максимально апетитні. Для наживки кращі грубо різані зерна. З таких витікає вміст і це цікавить рибу. Краще використовувати 2 зернятка різних сортів, різного терміну зберігання. Відкидаємо кукурудзу з чорними цятками. Призначені зерна перед замочуванням для варінням обов’язково промиваємо, особливо, коли при замочуванні йдуть маслянисті шлейфи. Промиваєм до прозорої води. Кукурудзу часто обробляють проти жучків. Потрібно максимально забрату отруту з кукурудзи. Тому її заливаємо просто доверху свіжою водою. Замочуєм від 4 год до 3 діб в холодній воді, змінюючи її кожні 4 год. Набубнявілу ретельно повторно промиваєм. Пів каструлі замоченої кукурудзи, заливаємо окропом з води в якій і замочували по вінця. Можна сумішю прісної холодної води і молока 1:1, чи конопляною закваскою. Накриваєм кришкою. Постійно помішуємо, щоб не пригоріла. Доводимо до кипіння на максимальному вогні, потім переводим на слабкий. При необхідності, воду трохи доливаємо. Спливаючі залишки і браковані зерна під час варіння викидаємо. Більше їх спливає, коли ми перемішуємо кукурудзу під час варіння. Варимо 1,0 – 2,0 год, поки зерна не почнуть розварюватись до їх розм’якшення, Можна проварити кілька хвилин в мікрохвильовці. Воду зливаємо відразу після варіння, щоб фінальне запарювання відбувалось активно, а ферментації не відбувалось. Після варіння прямо гарячою ще 1,0 год настоюємо без води, щоб втягнула в себе всі аромати. Варені зерна всередині м`які, зверху тверді не розвалюються. Зварена кукурудза легко розчавлюється пальцями. Зернятка ї розламується двома пальцями. Гарно всмоктують аромат. Варене зерно охолоджуємо. присмачуємо. Для посилення смаку після варки підсолоджуємо. ароматизуємо добавляєм 1- 2 ст лж цукру чи меду, солодковату патуку. Взагалі любий ліквід. На кожен літр води, додаємо гліцерин. Коли присмачуємо порошком червоного перцю, то ні сіль ні цукор не внесуть змін. Молода кукурудза. Збираємо початки в фазі молочної стиглості. Очищаємо від шумилиння, заморожуємо. На початку сезону перекладаємо в баночку з розчином віт. Ундевід. Розчин ущільнює кукурудзу і надає жовту барву. Така вже готова для рибалки і без варіння. Вариться від 20 хв до 2,5 год. На наживку слід брати в відварі, де варилась, щоб не підсихала і добре трималась на гачку. Стара кукурудза має ямочки в центрі зерен. Після 4 год варки стає смачніша молодої. Карп краще любить жовту кукурудзу пізніх сортів. Пригорілу викинути. Сироп з вареної кукурудзи відразу зливаєм. Перемелюємо на м’ясорубці. На слідуючий день додаємо в прикормку. Гарний ефект. - Глютен кукурудзяний. Глютен (клейковина з латини gluten - клей). Сипучий порошок, від світложовтого до темносірого кольору. Вміст білка до 60%. Дуже активний не залежно від сезону. Може замінити в прикормці кукурудзяну муку. 1 кг глютену замінює 7 кг кукурудзи. Надає підкормці пружність при змішуванні з водою. Розпушує і робить підкормку пористою. Запах стійкий, дуже приємний. Всі фірмові підкормки містять кукурудзяний чи пшеничний глютен. Виробляють з кукурудзяної муки, Після доброго промивання залишається клейка маса. Отриману масу тонко розкачати висушити і змолоти в муку – глютен. Додаєм в прикормку до 10%. - Дип. Кукурудза може всмоктувати багато приманливих ароматів і віддавати їх в воду. З задивованої кукурудзи в воді через 6 – 7 хв починає струменіти дип. Прямо таки струмком, нагадуючи хвіст комети. Тобто кукурудза є маячок, приманливий сигнал. - Каша. (Мамалига –румунськ. кулеша). Пластиліноподібна наживка чи самостійна підкормка, Любить карась Добре насухо змішуємо 2 скл кукурудзяної муки, 1 склянку пшеничної муки найвищого сорту. Додаємо рівну кількість - 3 скл окропу. Засипаєм тоненьким струменем в окріп постійно помішуючи. Варим безперервно помішуючи, поки не стане пластиліном. До вареної, охолодженої каші додаємо олію, запахи. Розминаємо з паніровочними сухарами, меленим насінням коріандра, макухою соняшника. Безпосередньо на рибалці змішуємо гороховою кашею - Консервована. Солодка кукурудза. Весною і осінню замість вареної бажано використовувати консервовану солодку кукурудзу. Зимою така прикормка не менш ефективна чим літом. Може бути свіжоморожена і в пакетах. Короп дуже любить солодке. Шкірка її більш тонка. Скоріше засвоюється карпом. Не зв’язує мілкі фракції. творить закормочний стіл . Ефективні особливо з солодкими компонентами і коли наживка теж солодка кукурудза. 1 банка – 250 гр. На 1 кг суміші даєм 1 банку. Сік з кукурудзи, один з кращих атрактантів, який тільки може бути, хоча містить багато консервантів. Тому цей сік краще просто вилити. - Кормова кукурудза. Повільніше засвоюється. Швидко насичує рибу. - Крохмаль. Активатор кльову, створює ароматику і утворює масу. - Крупи, мука, січка. Втримує ляща. Смак, запах. Змелена кукурудза приємно пахне. Рихлять, погано зв`язують підкормку, роблять ваговитою. Сильно мілка спливає, збирає рибу по шлейфу. Крупи бажано брати грубі. Вони.важчі, Більше лягають на точку, створюють пляму закорму. Сирі не їстівні, не насичують, як заходять, так і виходять. 1 кг круп заливаємо - 0,5 л окропу. Накриваємо кришкою, варимо 3 – 4 хв. Щоб не сильно запарились і залишились трохи жорстковаті, не варені. Добре давати крупи з мукою разом. В прикормку додаєм 3 - 90% круп. На 1 кг прикормки на карпа даємо 2 кг круп. - Мука. Гарний смак, запах. Створює каламуть. Прожаруєм 20 хв при температурі 100 – 120 град. Аромат і вигляд покращується, стає зовсім інший. Додаємо до прикормки 5 – 90% - Наживка. Зерна молочної стиглості чи пророслі. Краще працює на річці. Кращі світліші зерна, вони мякіші. Привабливіша розрізана на частки, Добре на гачок поставити 2 частинки. З кожної буде виділятись сік, що сприяє кльову. Бандюель консервована дуже гарна, солодка наживка. - Осередок. З качана вареної молодої кукурудзи обережно, щоб не поранити палець, достаємо ножем біленький, м’якенький осередок. Ріжем на наживку. Гарно бере карп, амур, товстолобик, карась. - Палички змелені, Склеює прикормку. Палички протерті на терці утворюють розчинну в воді, дуже пухку «повітряносну муку», з гарним ароматом,. Лящ і карп дуже любить. На 8 частин прикормки додаєм 1 ч муки. -Парена. Замочуємо кукурудзу В термос на четвертину об’єму насипаєм замочену кукурудзу, заливаєм окром. Закриваєм термос, настоюєм 4 год. В кукурудзу добавляють ароматизатори і спеції. - пелетц. Кукурудзяна переробка. М’який. Розчиняєм дипом, рідиною Ефективний для карпа і великого ляща. СSL - Корн стеер лікйор з кислим смаком і темним кольором. Від цього пелетс трохи набубнявіє. Розчиняється за 5 хв. Заплутує рибу різнокаліберним кормом. Риба більш активно пилососить дно. – Пластівці глазуровані. Не дають аромат. Дуже гарна добавка. З меленим соняшником створюють гейзер. - Силіконова кукурудза. Має нейтральну плавучість. - Сироп (тип глюкози). Застосовують по теплій воді. Для ляща якраз необхідне Любить велика риба лящ, короп, лин. Карп любить все солодке. Ефективний солодкий смак. Дещо змінює механіку суміші. Робить прикормки липкими, але не клеїть їх. 0,5 л води + 0,5 кг молодої кукурудзи на качані ріжиться на частки – в 2 – 3 см. Варимо 1,5 год на повільному вогні. Проціджуємо. Додаєм 2 чн лж солі, 1 кг цукру. Повторно ставино на 20 хв на дуже повільний вогонь. Після вистигання додаєм 100 – 150 гр чистого, сухого гліцерину. На1кг суміші заливаємо 50 мл соку. Замішати на сиропі зручно. - CSL (corn steep liguor). Витяжка з ферментованої кукурудзи. Вязкий коричневого кольору побічний продукт при отриманні кукурудзяного крохмалю. Кукурудзяна добавка, Саморобну виготовляємо з звичайної кукурудзякої мілкої січки. Вона дешева, харчова, помита, шліфована. Готова до використання. Кукурудза, залита CSL, дуже бруднить руки. Тому використовуємо пальчатка. Ефективний для карпа і великого ляща. Рибі цікаві якраз ці водорозчинні речовини, а не сама кукурудза. Лікйор з кислинкою і кислим запахом для замісу прикормки. Підвищує кислотність прикормки. Дає сигнал рибі до годівлі. 1 кг круп заливаєм окропом 1 – 1,5 л на 2 пальці вище круп. Закутуємо в рушник, фольгу, щоб впріли. Залишаєм на 2 – 3 доби, щоб збродили. Проходить ферментація. Розчин зливаю і CSL готове. Не страшно передозувати. На 2 кг прикормки, потрібно 500 мл СSL На 15 л відро підкормки з домішкою злаків можна давати 800 гр ЦСЛ. - Рильця кукурудзяні. Розташовані на верхівці початка – «волосся». Запарюєм. Аромат йде потужніший ніж варених зерен. - Суха кукурудза майже не псується в воді, скільки б вона на дні не лежала. -Ферментована (зброджена) кукурудза. Втримує рибу на кормовому столі. Карп найбільше її любить. На дні водойми через добу з ферментованої кукурудзи починає виділятись водень, що сильно відлякує риб. Використовуємо її на течії з глибинами понад 6 м. Приготування. Промиту, очищену кукурудзу засипаєм в посуд на1\2 висоти. Замочуємо на добу. Триваліший час замочування веде до її проростання, чи бродіння. Під час замочування вода стає каламутна. В каламутній воді ферментована кукурудза вийде не найкраща. Набубнявіла кукурудза всередині волога не дубова, її вже можна запарити. Напічнявілу кукурудзу пересипаємо в банку не досипаючи 10 см до верху. Води не доливаємо 5 см до краю. Запарюємо в чистій заміненій воді біля 15 хв на легкому вогні, поки зерна не розкриються. почнуть лопатись, кришитись, набере насичений колір. Запарену охолоджуємо без покришки. При бажані можна добавити в замочену, запарену чи охолоджену кукурудзу різноманітні ароматизатори, підсоложувачі мед, цукор. Кукурудза запахи всмокче. На 2 -3 л чистої, теплої води розчиняємо 100 гр цукру. В солодкому розчині утворюється молочна кислота, що стрімко посилює апетит риб, розмякшує кукурудзу. Процеч ферментації. Засипаєм на 3-х літрову банку 11 гр сухих або пивних дріжджів. На горловину посуду ставимо надійний водяний затвор -гумову пальчатку з кількома дрібними дірочками. Крізь дірки будуть виходити гази утворювані бродінням. Можна ставити герметичну кришку з трубкою. Вихідний отвір трубки занурюємо в воду для виходу відпрацьованих газів, так щоб не засмоктувалось повітря ззовні. І кукурудзу ставимо від 10 год до 5 діб в прохолодне затінене місце. Посуд обкриваємо сухими стирками. Ферментація кукурудзи буде повільно протікати. По всій поверхні кукурудзи формуються мілкі бульбашки. Кукурудза не проскисне, не попсується. Через 2 доби воду змінюємо на свіжу. Зерна настоюєм ще 1 – 2 доби. Через 3 – 4 дні кукурудза вибродить. Стане м'яка. Верхня шкірка зерен розпадеться хоча б частково і розчиниться в воді. Вода набуде жовтий колір і специфічний кислий, неприємний запах, котрий рибі подобається. В процесі ферментації залишки сухої кукурудзи тверді серединки розмокають. Стають мякі цукерки як карамельки. Для швидкого за 1 – 2 доби прискорення ферментації, додаємо 1 склянку біойогорта або 100 гр сухого молока, Для зберігання занурюємо в розчин ароматизатора. Води даємо 70%, гліцерину 30%. Можна барвник. Розфасовуєм в невеликі баночки, пакетики з зіперами. Ставимо в холодильник чи морозилку. Це закормочна кукурудза. Зберігається не менше пів року. Слідкувати, щоб не почався процес гниття. Для наживки відбираємо кращі великі зерна. На стоячих водоймах в ферметованій кукурудзудзі для підкормки потрібно попередньо зупинити розвиток бродильних процесів, що попередить виділення водню. Для цього ферментовану кукурудзу перез використанням проварюємо приблизно 45 хв.
  4. Rock Большое спасибо.
  5. Прикормкой для флет-фидерной ловли используют дешёвое отварное пшено. Хотелось бы прояснить некоторые моменты. 1. Как можно приготовить такое пшено. 2. Критерии качественно приготовленного пшена. 3. До какой степени нужно варить пшено. 4. Сваренное пшено, чтоб не было очень липким, нужно ли промывать холодной водой. Большое спасибо.
  6. Закидання фідера. (для правші) План 1. Підготовчі роботи 1 2. Вимоги до бланка 2 3. Вихідне положення 2 4. Попередні дії 2 5. Виліт оснастки 4 6. Політ оснастки 5 7. Приводнення оснастки 7 8. Прикінцеві дії 7 Підготовчі роботи. 1. Розміри котушки не повинні утворювати перегин шнура (волосіні) з першим пропускним кільцем бланка, що попередить збудження паразитарних коливань оснастки. - Котушка краща з правильним, паралельним вкладанням волосіні. - Вага котушки не має значення. Флет фідер на рибалці більшу частину часу лежить на підставці. 2. Більша шпуля забезпечить потужніший виліт оснастки. - Шпулю котушки заповнюємо на 1,0 мм нижче бортика, що зменшить тертя шнура (волосіні). 3. Використовуємо тоншу волосінь (шнур) достатньої міцності для закиду оснастки. - Тонкий шнур летить далі. - Шнур кращий восьмижильний. Має гладкішу структуру і краще летить. - Після рибалки волосінь протерти вологою серветкою. Чиста жилка краще вилітає з котушки. 4. Найближче до котушки кільце має мати діаметр від 30,0 мм. Зменшиться тертя, виросте дальність польоту. - Кращі кільця в вигляді трикутника. 5. На вказівний палець правої, руки одягаємо шкіряний напальник, чи пальчатко - попередить травмування пальця волосінню під час польоту оснастки. 5. Для лівші (малькутника) положення рук і ніг відповідно змінюємо. Вимоги до бланка. 1. Правильно прогнутий бланк, як праща, пошле оснастку в ціль. 2. Вудлище повино прогинатись важелем. - Вага оснастки, і звис волосіні допустимі для даного вудлищ утворюють важіль. 3. Важча оснастка, довший звис збудять сильнішу силу руху і швидкість польоту. 4. Вершинка бланка краща максимально жорстка, покращує точність закиду. 5. Ступінь допустимого (правильного) прогину фідера попередньо визначаємо прикладеним до вершинки вудлища навантаженням, і запамятовуємо його. - Довжину потрібного звису відмічаємо на бланку. - На рибалці користуємось визначеними параметрами. 6. Звис волосіні пов'язаний з жорсткістю бланка; - жорсткіше вудлище потребує довшого звису, - для мякого (параболічного) фідера, звис поступово вкорочуємо, поки відчуття не стануть правильні. 7. Звис волосіні не довший половини довжини вудлища. Вихідне положення. 1. Все робимо плавно, спокійно. Не ломимо себе, 2. Положення максимально стійке, розслаблене, щоб правильного завантажити бланк, попередити розхитування оснастки. Попередні дії. 1. Фрикціон котушки прокручуємо до повної фіксації шпулі; - зведена дужка котушки мимовільно не закриється, - видування дуги з волосіні суттєво зменшиться, - попередить травмування (ампутацію) пальця після потужного закиду. 2. Ніжку котушки затискуємо між мізельним і безіменним пальцями правої кисті. 3. Зводимо дужку котушки. 4. Зігнений вказівний палець правої руки, притримує волосінь без натягу і не доторкається фідера. 5. Вудлище одним рухом перенаправляємо за спину, руків’ям до водойми. 6. Тулуб орієнтуємо на ціль точками прицілювання, - Точки прицілювання - ліва п’ятка, кінчики пальців, коліна, пупець 7. Розвертаємось лівим боком в сторону водойми під 450, 8. талія повернена так, що грудна клітка перпендикулярна напрямку закиду. 9. Ліва (передня) cтопа автоматично під кутом 450 повертається до водойми. 10. Права (товчкова) нога дещо відведена в бік, перпендикулярна траєкторії закиду, трохи зігнена в колінному суглобі , - стає позаду. 11. Добре на всю ступню впираємось ногами, - створюється впевнений старт. Це найстійкіше положення для утримання рівноваги. 12. Бланк знаходиться над головою, 13. Катушка майже дотикається голови. 14. Руки підняті, зафіксовані в плечових суглобах. 15. Ліва рука випрямлена, надає всю швидкість і силу закиду, - утримує руків’я вудлища, націлює на орієнтир. 16. Права рука розташована значно нижче лівої. - зігнена під кутом 90 0 в ліктьовому суглобі. 17. Згинати руки більше ніде не потрібно, щоб не розбалансувати бланк. 18. Руки не тягнемо до себе. Не притягуємо голову до рук. 19. Голову обличчям повертаємо в напрямку цілі. 20. Фідер спрямовуємо на вертикальну площину проведену між очима фідериста, квівертипом, траєкторією польоту, і точкою ловлі. 21. Незначне відхилення польоту оснастки від уявної вертикальної площини веде до значного промаху цілі. 22. Верхівкою бланк направлений вниз, не досягаючи 0,5 м до землі. 23. Оснастку приземляємо на берег), паралельно вісі вудлища по лінії вершинка бланка - ліва п’ятка. Коливання оснастки припиняться. - Так вона по найкоротшій дузі повністю відірветься від грунту, не зможе досягти сторонні предмети, гілочки, коріння… 24. Створюється вісь обертання - велика дуга з значним важелем. - Велика дуга збільшує швидкість руху оснастки, і дальність закиду. 25. Погляд спрямовуємо - для точного закиду на орієнтир, - при силовому закиді - в напрямку закиду подалі і вище точки приземлення оснастки, на верхівки дерев... Оснастка в такому випадку летить далеко, але не точно. Виліт оснастки. 1. Стискаємо коліна, напружуємо пупець. 2. Піднімаємо носок лівої (передньої) стопи, щоб земля дотикалась лиш пятки або піднімаємо цілу ступню. - Вага всього тіла синхронно переходить на праву (задню) упорну ногу. 3. Тулуб мимовільно прогинається назад. 4. Пупець провалюється. 5. Від стоп до долоней, відчуваємо себе як натягнену тятиву лука. - Відчуття, майже падіння назад ознака, що все зроблено вірно. 6. Щоб не впасти, ліва (передня) нога робить повільно один крок вперед по напрямку закиду. Повернена всередину під кутом 450 стопа стабілізує тіло. - Вага тіла переміщується з правої ноги на ліву вперед. 7. Тіло різко нахилиться вперед, і відіб’ється як праща в напрямку закиду, не порушуючи баланс. - Чим довший крок, тим далі зможемо послати оснастку. 8. Права ступня повернена всередину під 450. Відведена вбік і назад, відривається від землі. Опирається лиш на пальці, попередить падіння під час викроковування лівої ноги. 9. Використання кроку перед закидом, переміщення ваги з правої ноги на ліву завантажує верхівку, розгонить бланк. 10. Початок закиду - дотик лівою (передньою) стопою землі після повільного викроковування. 11. Вага фідерної оснастки, в рази перевищує вагу оснастки спінінга. 12. Бланк на початку польоту оснастки, на відміну від закиду спінінга, завантажуємо потроху. - Оснастка спінінга дуже легка, не зможе пошкодити міцний спінінг. 13. Збалансована оснастка дуже повільним, плавним, м’яким рухом руки вниз і вправо поволі відривається від землі, збуджує початковий рух верхівки вудлища, розпочинає свій політ. 14. Вирівнюємо ліву (передню) ногу. Фідер зусиллям повертаємо назад. 15. Права рука поволі вирівнюється в ліктьовому суглобі. 16. Права кисть міцно тримає бланк, що гасить коливання оснастка. - Залишаються лиш мінімальне подригування бланка. зменшуються тертя в кільцях. 17. Очима супроводжуємо оснастку на всьому протязі польоту, до приводнення, щоб припинити закид, якщо оснастка полетить занизько. 18. Для точного закиду оснастку стараємось посилати по нижній траєкторії одним плавним рухом, без надмірного зусилля так, ніби пробиваємо вітер. - Для силового закиду, сил запустити оснастку вздовж водної гладі не вистачить, тому закидаємо її високо в хмари, щоб летіла парашутом. 19. Бланк рухається в напрямку польоту оснастки із за спини над головою, не збоку, не навколо тулуба. 20. Після вильоту оснастки бланк вперед не подаємо. Від подачі вперед, далі оснастка не летить. Політ оснастки 1. Руки повністю випрямляються, знаходяться над головою. 2. Вершинка і весь бланк спрямовані на ціль. 3. Права рука тепер слугує віссю обертання бланка, збільшує амплітуду руху оснастки. 4. Ліву руку повільно опускаємо. 5. Руків’я бланка спрямовуємо і приводимо вниз вільно між рукою і правого підребер’я, щоб не порушити напрямок руху оснастки. 6. Швидкість руху оснастки потроху збільшуєм. - Оснастка наздоганяє квівертип. 7. Напружена вершинка і звис розправляється. - Тепер оснастка летить по наміченій траєкторії. 8. Після догону оснасткою квівертипу, швидкість польоту максимально прискорюємо. 9. Поступово, щоб волосінь не перегиналась в місці виходу з тюльпана опускаєм бланк. 10. В вертикальному положені фідера (12 - 2) год випереджаємо рух бланка найрізкішим, швидким, силовим опусканням лівої руки, максимально до різкого прискорюючи рух оснастки по наміченій траєкторії. Чуємо різкий короткий, як вибух, тріск. Отже все зроблене вірно. Оснастка подолала звуковий бар’єр, досягла максимальної швидкості. 11. Бланк зупиняємо під кутом 35 – 45 град перед собою, в точці найвищої швидкості руху, що передасть всю силу бланка оснастці. - За інерцією, бланк ще трохи опуститься вниз, основне щоб вершинка не занурилась в воду і не зломилась. 12. В кінці закиду руків’я фідера якомога різкіше опускаємо в праву ділянку живота. 13. Зігнений палець, що натягує волосінь, не притискаємо до бланка, коли притиснути, зникає розуміння коли потрібно відпустити. - Для звичайного закиду відпускаємо палець, який притримує волосінь, під кутом 45 - 35 град до поверхні води. 14. Коли квівертип в кінці закиду стає знову точно в напрямку орієнтира, то і годівничка полетить в тому ж напрямі. Приводнення оснастки. 1. В кінцевій фазі закиду, до входу оснастки в воду, закліпсованої волосіні, фідер повертаємо в вертикальне положення, щоб компенсувати ривок. - При поривах вітру верхівку занурюємо в воду, що попередить видування дуги з волосіні. 2. Руки дещо розслаблюємо, що виключає відстріл годівнички, наживка залишається неушкоджена. Прикінцеві дії. 1. Дуже важливо на протязі всього польоту поглядом слідкувати за годівницею. 2. При відхилені годівнички в польоті від точки закиду лівіше, вудлище відхиляємо в протилежний бік – правіше, і навпаки, що коригує до 1,0 м закид годівнички.
  7. Закидання фідера. (для правші) План 1. Підготовчі роботи 1 2. Вимоги до бланка 2 3. Вихідне положення 2 4. Попередні дії 2 5. Виліт оснастки 4 6. Політ оснастки 5 7. Приводнення оснастки 7 8. Прикінцеві дії 7 Підготовчі роботи. 1. Розміри котушки не повинні утворювати перегин шнура (волосіні) з першим пропускним кільцем бланка, що попередить збудження паразитарних коливань оснастки. - Котушка краща з правильним, паралельним вкладанням волосіні. - Вага котушки не має значення. Флет фідер на рибалці більшу частину часу лежить на підставці. 2. Більша шпуля забезпечить потужніший виліт оснастки. - Шпулю котушки заповнюємо на 1,0 мм нижче бортика, що зменшить тертя шнура (волосіні). 3. Використовуємо тоншу волосінь (шнур) достатньої міцності для закиду оснастки. - Тонкий шнур летить далі. - Шнур кращий восьмижильний. Має гладкішу структуру і краще летить. - Після рибалки волосінь протерти вологою серветкою. Чиста жилка краще вилітає з котушки. 4. Найближче до котушки кільце має мати діаметр від 30,0 мм. Зменшиться тертя, виросте дальність польоту. - Кращі кільця в вигляді трикутника. 5. На вказівний палець правої, руки одягаємо шкіряний напальник, чи пальчатко - попередить травмування пальця волосінню під час польоту оснастки. 5. Для лівші (малькутника) положення рук і ніг відповідно змінюємо. Вимоги до бланка. 1. Правильно прогнутий бланк, як праща, пошле оснастку в ціль. 2. Вудлище повино прогинатись важелем. - Вага оснастки, і звис волосіні допустимі для даного вудлищ утворюють важіль. 3. Важча оснастка, довший звис збудять сильнішу силу руху і швидкість польоту. 4. Вершинка бланка краща максимально жорстка, покращує точність закиду. 5. Ступінь допустимого (правильного) прогину фідера попередньо визначаємо прикладеним до вершинки вудлища навантаженням, і запамятовуємо його. - Довжину потрібного звису відмічаємо на бланку. - На рибалці користуємось визначеними параметрами. 6. Звис волосіні пов'язаний з жорсткістю бланка; - жорсткіше вудлище потребує довшого звису, - для мякого (параболічного) фідера, звис поступово вкорочуємо, поки відчуття не стануть правильні. 7. Звис волосіні не довший половини довжини вудлища. Вихідне положення. 1. Все робимо плавно, спокійно. Не ломимо себе, 2. Положення максимально стійке, розслаблене, щоб правильного завантажити бланк, попередити розхитування оснастки. Попередні дії. 1. Фрикціон котушки прокручуємо до повної фіксації шпулі; - зведена дужка котушки мимовільно не закриється, - видування дуги з волосіні суттєво зменшиться, - попередить травмування (ампутацію) пальця після потужного закиду. 2. Ніжку котушки затискуємо між мізельним і безіменним пальцями правої кисті. 3. Зводимо дужку котушки. 4. Зігнений вказівний палець правої руки, притримує волосінь без натягу і не доторкається фідера. 5. Вудлище одним рухом перенаправляємо за спину, руків’ям до водойми. 6. Тулуб орієнтуємо на ціль точками прицілювання, - Точки прицілювання - ліва п’ятка, кінчики пальців, коліна, пупець 7. Розвертаємось лівим боком в сторону водойми під 450, 8. талія повернена так, що грудна клітка перпендикулярна напрямку закиду. 9. Ліва (передня) cтопа автоматично під кутом 450 повертається до водойми. 10. Права (товчкова) нога дещо відведена в бік, перпендикулярна траєкторії закиду, трохи зігнена в колінному суглобі , - стає позаду. 11. Добре на всю ступню впираємось ногами, - створюється впевнений старт. Це найстійкіше положення для утримання рівноваги. 12. Бланк знаходиться над головою, 13. Катушка майже дотикається голови. 14. Руки підняті, зафіксовані в плечових суглобах. 15. Ліва рука випрямлена, надає всю швидкість і силу закиду, - утримує руків’я вудлища, націлює на орієнтир. 16. Права рука розташована значно нижче лівої. - зігнена під кутом 90 0 в ліктьовому суглобі. 17. Згинати руки більше ніде не потрібно, щоб не розбалансувати бланк. 18. Руки не тягнемо до себе. Не притягуємо голову до рук. 19. Голову обличчям повертаємо в напрямку цілі. 20. Фідер спрямовуємо на вертикальну площину проведену між очима фідериста, квівертипом, траєкторією польоту, і точкою ловлі. 21. Незначне відхилення польоту оснастки від уявної вертикальної площини веде до значного промаху цілі. 22. Верхівкою бланк направлений вниз, не досягаючи 0,5 м до землі. 23. Оснастку приземляємо на берег), паралельно вісі вудлища по лінії вершинка бланка - ліва п’ятка. Коливання оснастки припиняться. - Так вона по найкоротшій дузі повністю відірветься від грунту, не зможе досягти сторонні предмети, гілочки, коріння… 24. Створюється вісь обертання - велика дуга з значним важелем. - Велика дуга збільшує швидкість руху оснастки, і дальність закиду. 25. Погляд спрямовуємо - для точного закиду на орієнтир, - при силовому закиді - в напрямку закиду подалі і вище точки приземлення оснастки, на верхівки дерев... Оснастка в такому випадку летить далеко, але не точно. Виліт оснастки. 1. Стискаємо коліна, напружуємо пупець. 2. Піднімаємо носок лівої (передньої) стопи, щоб земля дотикалась лиш пятки або піднімаємо цілу ступню. - Вага всього тіла синхронно переходить на праву (задню) упорну ногу. 3. Тулуб мимовільно прогинається назад. 4. Пупець провалюється. 5. Від стоп до долоней, відчуваємо себе як натягнену тятиву лука. - Відчуття, майже падіння назад ознака, що все зроблено вірно. 6. Щоб не впасти, ліва (передня) нога робить повільно один крок вперед по напрямку закиду. Повернена всередину під кутом 450 стопа стабілізує тіло. - Вага тіла переміщується з правої ноги на ліву вперед. 7. Тіло різко нахилиться вперед, і відіб’ється як праща в напрямку закиду, не порушуючи баланс. - Чим довший крок, тим далі зможемо послати оснастку. 8. Права ступня повернена всередину під 450. Відведена вбік і назад, відривається від землі. Опирається лиш на пальці, попередить падіння під час викроковування лівої ноги. 9. Використання кроку перед закидом, переміщення ваги з правої ноги на ліву завантажує верхівку, розгонить бланк. 10. Початок закиду - дотик лівою (передньою) стопою землі після повільного викроковування. 11. Вага фідерної оснастки, в рази перевищує вагу оснастки спінінга. 12. Бланк на початку польоту оснастки, на відміну від закиду спінінга, завантажуємо потроху. - Оснастка спінінга дуже легка, не зможе пошкодити міцний спінінг. 13. Збалансована оснастка дуже повільним, плавним, м’яким рухом руки вниз і вправо поволі відривається від землі, збуджує початковий рух верхівки вудлища, розпочинає свій політ. 14. Вирівнюємо ліву (передню) ногу. Фідер зусиллям повертаємо назад. 15. Права рука поволі вирівнюється в ліктьовому суглобі. 16. Права кисть міцно тримає бланк, що гасить коливання оснастка. - Залишаються лиш мінімальне подригування бланка. зменшуються тертя в кільцях. 17. Очима супроводжуємо оснастку на всьому протязі польоту, до приводнення, щоб припинити закид, якщо оснастка полетить занизько. 18. Для точного закиду оснастку стараємось посилати по нижній траєкторії одним плавним рухом, без надмірного зусилля так, ніби пробиваємо вітер. - Для силового закиду, сил запустити оснастку вздовж водної гладі не вистачить, тому закидаємо її високо в хмари, щоб летіла парашутом. 19. Бланк рухається в напрямку польоту оснастки із за спини над головою, не збоку, не навколо тулуба. 20. Після вильоту оснастки бланк вперед не подаємо. Від подачі вперед, далі оснастка не летить. Політ оснастки 1. Руки повністю випрямляються, знаходяться над головою. 2. Вершинка і весь бланк спрямовані на ціль. 3. Права рука тепер слугує віссю обертання бланка, збільшує амплітуду руху оснастки. 4. Ліву руку повільно опускаємо. 5. Руків’я бланка спрямовуємо і приводимо вниз вільно між рукою і правого підребер’я, щоб не порушити напрямок руху оснастки. 6. Швидкість руху оснастки потроху збільшуєм. - Оснастка наздоганяє квівертип. 7. Напружена вершинка і звис розправляється. - Тепер оснастка летить по наміченій траєкторії. 8. Після догону оснасткою квівертипу, швидкість польоту максимально прискорюємо. 9. Поступово, щоб волосінь не перегиналась в місці виходу з тюльпана опускаєм бланк. 10. В вертикальному положені фідера (12 - 2) год випереджаємо рух бланка найрізкішим, швидким, силовим опусканням лівої руки, максимально до різкого прискорюючи рух оснастки по наміченій траєкторії. Чуємо різкий короткий, як вибух, тріск. Отже все зроблене вірно. Оснастка подолала звуковий бар’єр, досягла максимальної швидкості. 11. Бланк зупиняємо під кутом 35 – 45 град перед собою, в точці найвищої швидкості руху, що передасть всю силу бланка оснастці. - За інерцією, бланк ще трохи опуститься вниз, основне щоб вершинка не занурилась в воду і не зломилась. 12. В кінці закиду руків’я фідера якомога різкіше опускаємо в праву ділянку живота. 13. Зігнений палець, що натягує волосінь, не притискаємо до бланка, коли притиснути, зникає розуміння коли потрібно відпустити. - Для звичайного закиду відпускаємо палець, який притримує волосінь, під кутом 45 - 35 град до поверхні води. 14. Коли квівертип в кінці закиду стає знову точно в напрямку орієнтира, то і годівничка полетить в тому ж напрямі. Приводнення оснастки. 1. В кінцевій фазі закиду, до входу оснастки в воду, закліпсованої волосіні, фідер повертаємо в вертикальне положення, щоб компенсувати ривок. - При поривах вітру верхівку занурюємо в воду, що попередить видування дуги з волосіні. 2. Руки дещо розслаблюємо, що виключає відстріл годівнички, наживка залишається неушкоджена. Прикінцеві дії. 1. Дуже важливо на протязі всього польоту поглядом слідкувати за годівницею. 2. При відхилені годівнички в польоті від точки закиду лівіше, вудлище відхиляємо в протилежний бік – правіше, і навпаки, що коригує до 1,0 м закид годівнички.
  8. Закидання фідера. (для правші) План 1. Підготовчі роботи 1 2. Вимоги до бланка 2 3. Вихідне положення 2 4. Попередні дії 2 5. Виліт оснастки 4 6. Політ оснастки 5 7. Приводнення оснастки 7 8. Прикінцеві дії 7 Підготовчі роботи. 1. Розміри котушки не повинні утворювати перегин шнура (волосіні) і першого пропускного кільця бланка, що попередить збудження паразитарних коливань оснастки. - Котушка краща з правильним, паралельним вкладанням волосіні. - Вага котушки не має значення. Флет фідер на рибалці більшу частину часу лежить на підставці. 2. Більша шпуля забезпечить потужніший виліт оснастки. - Шпулю котушки заповнюємо на 1,0 мм нижче бортика, що зменшить тертя шнура (волосіні). 3. Використовуємо тоншу волосінь (шнур) достатньої міцності для закиду оснастки. - Тонкий шнур летить далі. - Шнур кращий восьмижильний. Має гладкішу структуру і краще летить. - Після рибалки волосінь протерти вологою серветкою. Чиста жилка краще вилітає з котушки. 4. Найближче до котушки кільце має мати діаметр не менший 30,0 мм. Зменшиться тертя, виросте дальність польоту. - Кращі кільця в вигляді трикутника. 5. На вказівний палець правої, руки одягаємо шкіряний напальник, чи пальчатко так попередить травмування пальця волосінню під час польоту оснастки. 6. Для лівші (малькутника) положення рук і ніг відповідно змінюємо. Вимоги до бланка. 1. Правильно прогнутий бланк, як праща, пошле оснастку в ціль. 2. Вудлище повинно прогинатись важелем. - Вага оснастки, і звис волосіні допустимі для даного вудлищ утворюють важіль. 3. Важча оснастка, довший звис збудять сильнішу силу руху і швидкість польоту оснастки. 4. Вершинка бланка краща максимально жорстка, покращує точність закиду. 5. Ступінь допустимого (правильного) прогину фідера попередньо визначаємо прикладеним до вершинки вудлища навантаженням, і запам'ятовуємо його. - Довжину потрібного звису відмічаємо на бланку. - На рибалці користуємось визначеними параметрами. 6. Звис волосіні пов'язаний з жорсткістю бланка; - жорсткіше вудлище потребує довшого звису, - для м'якого (параболічного) фідера, звис поступово вкорочуємо, поки відчуття не стануть правильні. 7. Звис волосіні повинен бути не довший половини довжини вудлища. Вихідне положення. 1. Все робимо плавно, спокійно. Не ломимо себе, 2. Положення максимально стійке, розслаблене, щоб правильного завантажити бланк, попередити розхитування оснастки. Попередні дії. 1. Фрикціон котушки прокручуємо до повної фіксації шпулі; - зведена дужка котушки мимовільно не закриється, - видування дуги з волосіні суттєво зменшиться, - попередить травмування (ампутацію) пальця після потужного закиду. 2. Ніжку котушки затискуємо між мізельним і безіменним пальцями правої кисті. 3. Зводимо дужку котушки. 4. Зігнений вказівний палець правої руки, притримує волосінь без натягу і не доторкається фідера. 5. Вудлище одним рухом перенаправляємо за спину, руків’ям до водойми. 6. Тулуб орієнтуємо на ціль точками прицілювання, - Точки прицілювання - ліва п’ятка, кінчики пальців, коліна, пупець 7. Розвертаємось лівим боком в сторону водойми під 45 градусів, 8. талія повернена так, що грудна клітка перпендикулярна напрямку закиду. 9. Ліва (передня) cтопа автоматично повертається під кутом 45 градусів до водойми. 10. Права (товчкова) нога дещо відведена в бік, перпендикулярна траєкторії закиду, трохи зігнена в колінному суглобі , - стає позаду. 11. Добре на всю ступню впираємось ногами, - створюється впевнений старт. Це найстійкіше положення для утримання рівноваги. 12. Бланк знаходиться над головою, 13. Котушка майже дотикається голови. 14. Руки підняті, зафіксовані в плечових суглобах. 15. Ліва рука випрямлена, надає всю швидкість і силу закиду, - утримує руків’я вудлища, націлює на орієнтир. 16. Права рука розташована значно нижче лівої. - зігнена під кутом 90 градусів в ліктьовому суглобі. 17. Згинати руки більше ніде не потрібно, щоб не розбалансувати бланк. 18. Руки не тягнемо до себе. Не притягуємо голову до рук. 19. Голову обличчям повертаємо в напрямку цілі. 20. Фідер спрямовуємо на вертикальну площину проведену між очима фідериста, квівертипом, траєкторією польоту, і точкою ловлі. 21. Незначне відхилення польоту оснастки від уявної вертикальної площини веде до значного промаху цілі. 22. Верхівкою бланк направлений вниз, не досягаючи 0,5 м до землі. 23. Оснастку для закиду приземляємо на берег, паралельно вісі вудлища по лінії вершинка бланка - ліва п’ятка. Коливання оснастки припиняться. - Так вона по найкоротшій дузі повністю відірветься від грунту, не зможе досягти сторонні предмети, гілочки, коріння… 24. Створюється вісь обертання - велика дуга з значним важелем. - Велика дуга збільшує швидкість руху оснастки, і дальність закиду. 25. Погляд спрямовуємо - для точного закиду - на орієнтир, - при силовому закиді - в напрямку закиду, подалі і вище точки приводнення оснастки, на верхівки дерев... Оснастка в такому випадку летить далеко, але не точно. Виліт оснастки. 1. Стискаємо коліна, напружуємо пупець. 2. Піднімаємо носок лівої (передньої) стопи, щоб нога дотикалась землі лиш п'яткою або піднімаємо цілу ступню. - Вага всього тіла синхронно переходить на праву (задню) упорну ногу. 3. Тулуб мимовільно прогинається назад. 4. Пупець провалюється. 5. Від стоп до долоней, відчуваємо себе як натягнену тятиву лука. - Відчуття, майже падіння назад - ознака, що все зроблено вірно. 6. Щоб не впасти, ліва (передня) нога робить повільно один крок вперед по напрямку закиду. Повернена всередину під кутом 45 градусів стопа стабілізує тіло. - Вага тіла переміщується з правої ноги на ліву вперед. 7. Тіло різко нахилиться вперед, і відіб’ється як праща в напрямку закиду, не порушуючи баланс. - Чим довший крок, тим далі зможемо послати оснастку. 8. Права ступня повернена всередину під 45 градусів. Відведена вбік і назад, відривається від землі. Опирається лиш на пальці, попередить падіння під час викроковування лівої ноги. 9. Використання кроку перед закидом, переміщення ваги з правої ноги на ліву завантажує верхівку, розгонить бланк. 10. Початок закиду - дотик лівою (передньою) стопою землі після повільного викроковування. 11. Вага фідерної оснастки, в рази перевищує вагу спінінгової оснастки. 12. Фідер на початку польоту оснастки, на відміну від закиду спінінга, завантажуємо потроху. - Оснастка спінінга дуже легка, не зможе пошкодити міцний спінінг. 13. Збалансована фідерна оснастка дуже повільним, плавним, м’яким рухом лівої руки вниз і вправо поволі відривається від землі, збуджує початковий рух верхівки вудлища, розпочинає свій політ. 14. Вирівнюємо ліву (передню) ногу. Фідер зусиллям повертаємо назад. 15. Права рука поволі вирівнюється в ліктьовому суглобі. 16. Права кисть міцно тримає бланк, що гасить коливання оснастка. - Залишаються лиш мінімальне подригування бланка. зменшуються тертя в кільцях. 17. Очима супроводжуємо оснастку на всьому протязі польоту, до приводнення, щоб припинити закид, якщо оснастка полетить занизько. 18. Для точного закиду оснастку стараємось посилати без надмірного зусилля одним плавним рухом по нижній траєкторії , так ніби пробиваємо вітер. - Для силового закиду, сил запустити оснастку вздовж водної гладі не вистачить, тому закидаємо її високо в хмари, щоб летіла парашутом. 19. Бланк рухається в напрямку польоту оснастки із за спини над головою, не збоку, не навколо тулуба. 20. Після вильоту оснастки бланк вперед не подаємо. Від подачі вперед, далі оснастка не летить. Політ оснастки 1. Руки повністю випрямляються, знаходяться над головою. 2. Вершинка і весь бланк спрямовані на ціль. 3. Права рука тепер стає віссю обертання бланка, збільшує амплітуду руху оснастки. 4. Ліву руку повільно опускаємо. 5. Руків’я бланка спрямовуємо і приводимо вниз вільно між рукою і правим підребер’ям, щоб не порушити напрямок руху оснастки. 6. Швидкість руху фідерної оснастки потроху збільшуємо. - Оснастка починає наздоганяти квівертип. 7. Напружена вершинка і звис розправляється. - Тепер оснастка летить по наміченій траєкторії. 8. Після наздоганяння оснасткою квівертипу, швидкість польоту максимально прискорюємо. 9. Поступово опускаєм бланк, щоб волосінь не перегиналась, не утворювала кут в місці виходу з тюльпана . 10. В вертикальному положені фідера (12 - 2) год випереджаємо рух бланка найрізкішим, швидким, силовим опусканням лівої руки, максимально до різкого, прискорюючи рух оснастки по наміченій траєкторії. Чуємо різкий короткий, як вибух, тріск. Отже все зроблене вірно. Оснастка подолала звуковий бар’єр, досягла максимальної швидкості. 11. Бланк зупиняємо під кутом 35 – 45 град перед собою, в точці найвищої швидкості руху, що передасть всю силу бланка оснастці. - За інерцією, бланк ще трохи опуститься вниз, основне щоб вершинка не занурилась в воду і не зломилась. 12. В кінці закиду руків’я фідера якомога різкіше опускаємо в праву ділянку живота. 13. Зігнений палець, що натягує волосінь, не притискаємо до бланка, коли притиснути, зникає розуміння коли потрібно відпустити. - Для звичайного закиду відпускаємо палець, який притримує волосінь, під кутом 45 - 35 град до поверхні води. 14. Коли квівертип в кінці закиду стає знову точно в напрямку орієнтира, то і годівничка полетить в тому ж напрямі. Приводнення оснастки. 1. В кінцевій фазі закиду закліпсованої волосіні, до правильного входу оснастки в воду, фідер повертаємо в вертикальне положення, щоб компенсувати ривок. - При поривах вітру верхівку занурюємо в воду, що попередить видування дуги з волосіні. 2. Руки дещо розслаблюємо, що виключає відстріл годівнички, наживка залишається неушкоджена. Прикінцеві дії. 1. Дуже важливо на протязі всього польоту поглядом слідкувати за годівницею. 2. При відхилені годівнички в польоті від точки закиду лівіше, вудлище відхиляємо в протилежний бік – правіше, і навпаки, що коригує до 1,0 м правильного закиду годівнички.
  9. Rock Rock В настоящее время бойлы и поп-апы я храню ящике для зимней ловли в чердачном помещении.
  10. Помогите разобраться. Какая принципиальная разница между методной и флешфидерной рыбалкой. Спасибо.
  11. KIP88 Спасибо. Буду хранить в холщевых мешёчках.
  12. Rock Поп-пап не дёшовое удовольствие. Если ароматизировать как показано в видео, то ловить можно будет только на хорошо зарыбленном водоёме. За короткое время рыбалки использовать столько поп- папов просто не реально.
  13. Rock Силиконовая кукуруза весьма успешно ловит на коротких, однодневных сессиях. Правда бикфиш на такую поймать сложно. Рыба через несколько часов почувствует подвох в виде растройства кишечника, и крупняк на второй... день уже станет осторожно обходить опасную зону. Для успешной трофейной рыбалки необходимо использовать натуральные насадки и прикормки с не очень резкими запахами. ИМХО
  14. lbls В магазине "Семена" горох, как правило протравленный против долгоносиков и инных вредителей. Постарайтесь использовать чистый не травленный горох.
  15. Rock Интересная идея. Жду тепла хочу попробовать ловить на волосяную оснастку цукатами с груши и яблок. Ведь рыбка то любит дип и поп-ап - "Кислая груша".